Кольоровий тиждень

 

 

День української писемності та мови 2020: історія свята та заходи

День української писемності та мови традиційно відзначають 9 листопада вже 23 роки поспіль. У цей день зазвичай нагороджують кращих українських літераторів і видавництва, які випускають літературу українською мовою. Що відомо про це свято та які заходи будуть у 2020 році.

Цікаво, що українська мова належить до слов’янської групи індоєвропейської мовної сім’ї. Число мовців – понад 45 мільйонів, більшість яких живе в Україні. Поширена також у Білорусі, Молдові, Польщі, Росії, Румунії, Словаччині, США та інших країнах, де мешкають українці.

Українська входить до третього десятка найпоширеніших мов світу. Окрім того, вона є результатом інтеграції трьох діалектів праслов’янської мови – полянського, деревлянського та сіверянського.

Історія створення Дня української писемності

Свято було засновано президентом України Леонідом Кучмою в листопаді 1997 року.

За православним календарем — це день вшанування пам’яті преподобного Нестора-літописця – письменника-агіографа, основоположника давньоруської історіографії, першого історика Київської Русі. Дослідники вважають, що саме з Нестора-літописця починається писемна українська мова.

Зокрема, його перу належать такі відомі роботи: "Повість временних літ", "Житіє святих князів Бориса і Гліба", "Житіє Феодосія Печерського"

День української мови та писемності / Фото mynizhyn

Заходи для Дня української писемності та мови

У цей день традиційно:

• покладають квіти до пам'ятника Несторові-літописцю;
• відзначають найкращих популяризаторів українського слова;
• заохочують видавництва, які випускають літературу українською мовою;
• стартує Міжнародний конкурс знавців української мови імені Петра Яцик;

Цей конкурс проводиться за підтримки МОН. Щорічна кількість учасників – понад 5 мільйонів із 20 країн світу. Проте цього року через пандемії його можуть скасувати.

• проводять радіодиктант для українців;

Традиційно до свята проводиться радіодиктант національної єдності. Таку акцію започаткували 2000 року. Так, щороку всі охочі можуть взяти участь у написанні радіодиктанту та не стільки з'ясувати, чи добре знають українську мову. Коли прохожить радіо диктант – читайте тут.

Цікаві факти про українську мову

• Найбільше перекладений літературний твір – "Заповіт" Тараса Шевченка. Його переклали на 147 мов народів світу.

• Особливістю української мови є те, що вона багата на зменшувальні форми. Зменшувально-пестливу форму має, як не дивно, навіть слово "вороги" – "вороженьки".

• Найбільш уживаною літерою в українській абетці є літера "п"; на неї також починається найбільша кількість слів. Літера "ф" – найменш уживана.

• Назви всіх дитинчат тварин в українській мові належать до середнього роду.

• Сучасна українська мова налічує близько 256 тисяч слів і включена до списку мов, які успішно розвиваються в цей час.

• Найстарішою українською піснею, запис якої зберігся до наших днів, вважається пісня "Дунаю, Дунаю, чому смутен течеш?
• 
  
  Як обрати якісний домашній принтер: розповідаємо, на що звернути увагу під час покупки
  1 жовт , 11Правила української мови

Пропонуємо вас з нагоди свята пропонують згадати кілька основних правил української мови:

• Коли йдеться про вашу участь у змаганнях, слід говорити "беру участь", бо "приймати участь" – це калька.
• Запам'ятайте, що слово "будь ласка" завжди пишеться окремо. Тут не треба дефісу.
• Правильно говорити "протягом дня". Слово "на протязі" означає перебування на різкому струмені повітря, що задуває у щілини.
• Іспит лише "складають", слово "здавати" вживається в інших випадках. Наприклад – здати документи.
• Будівля та будь-що інше можуть бути "розташовані", а не "знаходитися", бо вони не можуть самі себе "знаходити".

Пройдіть тест:

На жаль чи нажаль: як добре ви знаєте українську мову?

А також не забуваємо про новий правопис, який почав діяти 3 червня 2019 року. Повний текст нової редакції Українського правопису можна прочитати тут.

Зміни в новому правописі української мови

• "И" на початку слова

Це, власне, компроміс із правописом 1928 року, який передбачав вживання літери "и" на початку слів. У проекті нового правопису надається перевага літері "і", однак перед приголосними "н" та "р" можна вживати два варіанти написання: "індик" та "индик", "ирій" та "вирій", "ірод" та "ирод" тощо.

Також, наприклад, пропонується затвердити вживання "и" на початку: дієслова "икати" та іменника "икавка" та похідних від цих слів. У художніх текстах допускатиметься заміна "і" на "и" в кінці слів під час відмінювання: "смерти", "радости".

• Більше "Ґ" у словах

Новий правопис пропонує розширити застосування "ґ" у, наприклад, іноземних власних назвах, деяких іменах. У прізвищах та іменах людей допускатиметься передавання звука [g] двома способами: як із використанням букви "г" так із використанням "ґ" – і як, наприклад, Гуллівер, і як Ґуллівер.

Запозичені з європейських та деяких східних мов слова, які містять звук [h], і фонетично близькі до нього звуки передавати пропонують буквою "х" (тобто, слова "хобі", "хокей" і "холдинг" лишаться незмінними). Але, наприклад, слово "хостел" пропонується вживати як "гостел", оскільки при англійській вимові цього слова чується більше [г], ніж [х].

• Більше "етерів"

Пропонується кілька варіантів написання слів грецького походження, де зазвичай звук [th] передається літерою "ф": "анафема" – "анатема", "ефір "- "етер", "міф", "міфологія" – "міт" і "мітологія", "Афіни" – "Атени".

Слова англійського походження ця зміна не зачіпає – Артури та Агати писатимуться традиційно.

• Повернення йотування

Ще один компроміс із правописом 1928 року.

Звук [j] у сполученні із голосними буде передаватись буквами "є", "ї", "ю", "я": "проєкт", "проєкція", "траєкторія", "фоє" тощо.

• Менше дефісів

Новий правопис пропонує слова з першими іноземним частками писати разом (зараз частина з них пишеться разом, а частина через дефіс), відтак слова "попмузика", "вебсторінка" "пресконференція" і "експрезидент" писатимуться без дефісу.

• "Пів яблука" та "пів години"

Новий правопис пропонує писати невідмінюваний числівник "пів" (у значенні "половина") окремо: пів Києва, пів яблука, пів години. Разом з "пів" писатимуться лише ті слова у називному відмінку, що виражають єдине поняття: "півострів", "півзахист" або "півоберт", наприклад.

• "Авдієнція" та "фавна"

Новий правопис пропонує урізноманітнити традицію передавання буквосполучення "au" та розширити можливі варіанти транслітерації. Проект документу допускає орфографічні варіанти: "аудієнція" і "авдієнція", "аудиторія" та "авдиторія", "пауза" та "павза", "фауна" та "фавна".

• Менше "лапок"

https://education.24tv.ua/den-ukrayinskoyi-pisemnosti-ta-movi-9-listopada-2020-istoriya-zahodi_n1453074

 

  14 жовтня в Україні відзначають декілька свят.

Покрови Пресвятої Богородиці урочисто й піднесено святкують православні та греко-католики. Омофор Богородиці вважається сильним оберегом та захисником від ворогів. Ще у Київській Русі, а згодом і козацтво України вважало пресвяту Богородицю небесною заступницею і особливою покровителькою, цілковито віддаючись під її покров. На честь Богородиці будували і освячували храми.

Волелюбні козаки, які зі зброєю в руках боронили свою Вітчизну та віру, завжди молитовно звертались до Богородиці: «Покрий нас чесним своїм Покровом та захисти нас від усякого зла!». Просили вони й за свої родини й оселі, адже ті у часи битв залишались майже без нагляду та належної охорони.

Свято Покрови урочисто святкували на Січі. Для козаків священною була Покровська церква. Від її порогу вони вирушали на захист рідної землі, сюди з подякою поверталися з походів, і куди б не заносила їх доля, з ними завжди була ікона Богородиці. В Гетьманщині вибори старшин та отаманів зазвичай призначали теж на Покрову – 14 жовтня.

Таке шанобливе ставлення українського козацтва до Богородиці та її вшанування почало асоціюватися у свідомості народу з українськими військовими традиціями і поняттями: військова честь, звитяга, мужність, побратимство, захист кордонів і рідної землі.

Саме тому 14 жовтня «Враховуючи історичне значення і заслуги Українського козацтва у ствердженні української державності та суттєвий внесок у сучасний процес державотворення» Указом Президента України №966/99 від 7 серпня 1999 року було встановлене свято – День Українського козацтва, який відзначається щорічно в день Покрови Пресвятої Богородиці.

Указом Президента України №806/2014 від 14 жовтня 2014 року «З метою вшанування мужності та героїзму захисників незалежності і територіальної цілісності України, військових традицій і звитяг Українського народу, сприяння дальшому зміцненню патріотичного духу у суспільстві та на підтримку ініціативи громадськості» встановлено День захисника України.

Любов до Батьківщини, готовність до самопожертви, вірність військовій присязі, доблесть українських солдатів і офіцерів – запорука миру, спокою і щасливого майбуття на рідній землі.

З огляду на гібридний характер війни на сході нашої держави ми відзначаємо День захисника України у широкому розумінні. Сьогодні йдеться про те, що захисниками України є не лише військовослужбовці, а всі громадяни. Активного розвитку набув волонтерський рух, до якого долучилися чимало українців як у межах нашої країни, так і за кордоном. Нерідко ціною власного життя вони допомагають українській армії, доставляючи до місця призначення технічне оснащення, харчі, теплі речі, амуніцію, ліки. Вражає масштаб їхньої праці для допомоги пораненим, сім’ям учасників АТО, родинам вимушених переселенців. Ці люди стали мирними воїнами і надійними захисниками Батьківщини, а їхня діяльність – зразком самовідданості та патріотизму.

Складемо сьогодні щиру молитву Пресвятій Богородиці, щоб покрила своїм омофором український народ та наше військо, повсякчас підтримувала нас, плекала мужність українських військовослужбовців й оберігала їхні життя. Нехай єднає нас незгасиме світло віри.

 11 вересня, п’ятниця 

Тиждень освіти дорослих

Заходи Тижня освіти дорослих в Україні проходять у другій декаді вересня. Це міжнародна ініціатива, яка проводиться з 1999 року під егідою ЮНЕСКО. Офіційну підтримку Тижня освіти дорослих здійснюють структури Міністерства освіти і науки України

Тиждень освітнього зростання в Україні спрямований на розширення пізнавальних процесів в суспільстві, особисте вдосконалення освіти і культури дорослих людей. Ця міжнародна ініціатива підтримується в більш ніж 50 країнах світу. Щорічні події проводяться з 11 по 17 вересня.

Чи є межа у досконалості або достатньо досягти певного рівня освіти?

Практика показує, що знань не буває занадто багато. Навпаки, їх, як правило, недостатньо. Однак, далеко не кожен розуміє це. Завдяки пізнавальним процесам, які аж ніяк не закінчуються з досягненням певного віку, коли про людину можна сказати, що вона є дорослою, відбувається найважливіше ствердження незримих життєвих процесів, що йдуть слідом за суспільством. Ці процеси впливають на все. Не тільки на культуру або самоідентифікацію. Вони є невід’ємною частиною нас самих, єдності багатополярного соціуму, пошуку відповідей на нові виклики, які ставить перед нами завжди унікальний поточний момент.

Наука давно відмовилася від того, щоб стояти на місці. Догми або виявлені закономірності - лише частина якогось, більш масштабного і великого, що нам ще належить пізнати. Дотримуючись тільки вже досягнутих знань, ми часто не помічаємо, як ставимо себе в якийсь глухий кут. Обмежуємо свої можливості, скорочуємо творчі і новаційні підходи, перестаємо стежити за диханням життя.

Ще древніми людьми було помічено, що "користь пізнання у тому, що мудрість життя зберігає тому, хто має її" (Еккл.7: 12). Освітній підхід до поліпшення систематизації вже відомих знань значно підвищує шанси на збереження нашої власної гармонії, допомагає нам бути максимально корисними не тільки для себе, але і для оточуючих нас людей, розвивати суспільство і створювати необхідні зв’язки.

З 1999 року в Україні щорічно проходить "Тиждень освіти дорослих", який проводиться під егідою ЮНЕСКО. Підтримку цього заходу надають офіційні державні структури - Міністерство освіти і науки (МОН), Всеукраїнське координаційне бюро «Освіта дорослих України» та Міжнародна громадсько-державна програма «Освіта дорослих України». Заходи проходять на базі освітніх установ із залученням відповідних фахівців по всій країні. Як правило, вибирається загальна тема року, наприклад у 2017 році темою Тижня освіти стане розмова про спадщину народу України.

Якщо ви зацікавилися цим заходом в місці вашого проживання - стежте за відповідними повідомленнями представників МОН і його структур в пресі, ЗМІ та на офіційних сайтах.

Приєднуйтесь до Тижня освіти дорослих!

 

8 вересня, вівторок ще 41 яскрава подія дня

Міжнародний день грамотності

Всі дні та дати по темі: всесвітні дні і міжнародні свята

Ви вважаєте себе грамотною людиною? Впевнені? Вміння читати - лише мала частина вміння бути грамотною людиною, а ось здатність використовувати прочитане, отримуючи вигоду для себе, оточуючих вас людей, близьких і сім’ї - це більш вагома частина вміння бути грамотним, хоча і не завжди вирішальна.

Ви часто вмієте використовувати прочитане з користю?

Це просто - лише потрібно намагатися бути трохи більш уважним, трохи більш терплячим, по можливості не плутати «грішне» з «праведним» і обов’язково не спостерігати себе в очах своїх мудрецем, інакше ви можете так і не помітити користі тієї інформації, яка раптово з’явилася перед вами.

Чи страшно бути неграмотним? А що таке «грамотність»? Не виключено, що це - «ефективність» використання інформаційних даних, здатність постійно знаходити комунікаційні напрямки, творчий момент, мета якого - більш природне поліпшення якості життя.

Згідно з прогнозами, до 2020-го року, молодим фахівцям, щоб знайти роботу і бути конкурентно спроможними на ринку праці, вкрай необхідні будуть такі навички, як комунікабельність, вміння працювати в команді, здатність творчо та інноваційно підходити до вирішення поставлених завдань, а також критичне мислення.

Міжнародний день грамотності - один з міжнародних днів, що відзначаються в системі Організації Об’єднаних Націй. Відзначається щорічно відповідно до рішення 14-ї сесії ЮНЕСКО 1.141.

Грамотність - свято для людства, яке досягло вражаючого прогресу в цій галузі, довівши кількість грамотних людей у світі до чотирьох мільярдів. Однак грамотність для всіх - дітей, молоді та дорослих - ще не до кінця досягнута мета.

Боротьба з неписьменністю як і раніше залишається завданням величезного масштабу і складності. Незважаючи на помітні успіхи багатьох країн, більше 860 мільйонів дорослих залишаються неписьменними, а більше 100 мільйонів дітей не ходять до школи.

Безліч дітей, молодих людей і дорослих, охоплених шкільними або іншими освітніми програмами, не відповідають рівню, необхідному для того, щоб їх можна було вважати грамотними в умовах сьогоднішнього світу, що стає все більш складним.

Існує явна необхідність у розгортанні програм поширення грамотності, які були б спрямовані на групи учнів, що вимагають до себе особливої уваги, і в першу чергу до них належать жінки та дівчата, що залишилися за дверима школи. Там, де чоловіки й хлопчики не мають можливості одержання якісної освіти, вони теж потребують особливої уваги.

Кожного року 1 вересня українська громадськість відзначає День знань. Перше вересня – це не просто дата нового навчального року у всій країні. Це початок нових кроків до успіхів і поразок, перешкод і перемог. Державним святом його проголошено з 1 вересня 1984 року. Традиційно свято супроводжувалося урочистими заходами – шкільними лінійками, на яких були присутні всі учні, вчителі, запрошені гості. Із року в рік все більше українських шкіл знаходять альтернативу традиційним лінійкам на 1 вересня, замінюючи їх іншими заходами, активно ведуться пошуки нових форм його проведення.

Реформа Нової української школи передбачає, що вчителі, батьки та учні є партнерами у освітньому процесі. Свято нового навчального року  –  це можливість домовитися з батьками, бабусями, дідусями, іншими родичами про створення єдиного виховного простору. Дайте можливість батькам почуватися активними учасниками освітнього процесу: залучайте їх до підготовки, проведення та участі у всіх локаціях, довіряйте батькам, делегуйте частину обов’язків, дайте їм можливість на собі відчути всі принади вчительської праці.

Впевнені, що всі педагоги та директори закладів освіти – творчі, винахідливі, оригінальні, талановиті, креативні, і вони мають своє нестандартне бачення проведення цього свята.

Пропонуємо такі ідеї:

1. Цікаві квести. Квести допоможуть яскраво та ефектно відсвяткувати День знань. Завдяки їх динамічності та ігровій формі початок навчального року можна перетворити на цікаве та захопливе змагання. Готуючи такі завдання, можна втілювати власні ідеї (наприклад, пов’язати завдання та різні навчальні предмети) або використати готові сценарії. Взявши участь у яскравих квестах, діти та їхні батьки зможуть виявити максимум знань та винахідливості. А ще всі присутні краще познайомляться одне з одним та знайдуть нових друзів.

2. Майстер-класи та воркшопи. День знань має бути не лише цікавим, а й корисним. І щоб довести це, можна логанізувати серію майстер-класів та воркшопів для дітей і дорослих. Можна залучити батьків, які поділяться професійними знаннями чи розкажуть про свої хобі.

3. Альбом шкільних вражень. 1 вересня – дуже емоційне свято! Цього дня хтось лише починає навчання в школі, а хтось вже готується до закінчення школи і дорослого життя. Тож запропонуйте присутнім зберегти святкові враження та емоції. Зробити це дуже легко, адже гаджети з камерою є ледь не в кожного. Так, можна записувати на відео святкові побажання та поради від батьків, дітей та вчителів. Крім того, влаштуйте фотозону та попросіть охочих робити святкові фото. Це може стати гарною традицією школи.

4. Благодійний ярмарок. Організуйте в школі благодійний ярмарок та продайте вироби, створені власноруч дітьми з батьками. Зібрані кошти можна перерахувати у дитячі лікарні, для воїнів АТО чи на інші соціально значущі справи.

Указом  Президента України, 2020/2021 навчальний рік оголошено Роком математичної освіти в Україні, впродовж якого планується впровадити найбільш нагальні й потрібні дітям та освітянам новації, а також закріпити думку про те, що математика потрібна кожному з нас у повсякденному житті. Проведення Року математики має допомогти привернути увагу всього суспільства до розвитку математичної грамотності не лише у школярів, а у всіх громадян.