Різдво – це дуже красиве і радісне свято, яке з нетерпінням чекають і дорослі і діти.
Українське Різдво пов’язане з віковими традиціями. З 28-го листопада по 7-е січня триває піст (в цей час люди відмовляються від всяких гулянь, м’ясних блюд). Діти вивчають колядки (різдвяні пісні), щоб потім під вікнами будинків колядувати і славити народження Ісуса.
Різдво в Україні – це улюблене свято, яке чекають і люблять через святково прикрашену ялинку, можливості поколядувати, поглянути вертепи. Різдво також вважають святом милосердя, тож не можна відмовляти нужденним у милостині. Своєрідною милостинею є і подяка колядникам, тому не реагувати на цей спів також не можна. Також у цей день заборонено лихословити і сваритися.
Як і в більшість православних свят у Різдво забороняється шити, прати, прибирати, працювати в хаті та робити іншу фізичну роботу. Ну, і народження Христа слід зустрічати охайними, не можна святкувати у старому, брудному одязі.
Та все ж найкраща традиція та цінність Різдва – проводити час з родиною. Тож не забувайте про своїх рідних, започатковуйте власні традиції і насолоджуйтесь цим святом.
четвер, 6 січня 2022 р.
Святий вечір
На столі - Свята вечеря.
Вся родина - за столом
Відчиняє ангел двері
Позолоченим крилом.
Благу вість нам сповіщає
Про народження Христа
В хаті свято розцвітає,
Гріє душу доброта.
Пахне сіном і кутею.
Сяє зірка. Сніг скрипить.
І колядка над землею
З білим янголом летить.
Надія Гуменюк
неділю, 2 січня 2022 р.
Святий вечір (Святвечір) — вечеря, на яку традиційно збирається вся родина напередодні Різдва Христового. У римо-католиків це 24 грудня, а у християн східного обряду — 6 січня. За правилами на цій вечері повинні бути лише пісні страви. Господиня готує 12 страв за кількістю апостолів та місяців у році. І кожна з них має свій символ для українського народу. Що це за символи — в матеріалі ТСН.ua.
В Україні існує традиція — на покуті ставити дідуха на честь духів пращурів. Біля нього ставили узвар та кутю. Щоб приготувати кутю брали нову макітру (горщик). Цілий день нічого не їли, а за стіл сідали тільки з першою зіркою. Кожна з 12 страв на Святий вечір мала для українського народу певний символ.
Кутя
Найголовнішою з 12 страв на Святвечір була кутя. Саме з неї починали трапезу. Готували кутю з обмолотої пшениці, яку товкли в макітрі. Так знімалася верхня тоненька плівка, але саме зерно не пошкоджувалося. Інколи додавали рис або ячмінь. Обов’язковими інгредієнтами вважалися: мед, варення та сухофрукти.
Зерно означало для наших пращурів вічне життя, багатство, достаток. А мед був символом Божого слова, чистоти, християнської віри. Також до куті обов’язково додавали мак — символ невинно пролитої крові, мучеництва.
Після того, як кожен член сім’ї спробує всі 12 страв на Святий вечір, кутю залишають на всю ніч, щоб її покуштували душі померлих пращурів. Адже сама страва — символ єднання світу живих зі світом мертвих.
Узвар
З 12 страв на Святу вечерю узвар вважається другим за популярністю після куті. Це символ нового життя, народження, яке було дароване людині Богом. Узвар готували з сухофруктів та чистої джерельної води. Остання, зі свого боку, символізувала очищення тіла та душі. Також до напою обов’язково додавали мед.
Борщ
Однією з 12 страв на Святвечір був пісний борщ. Готують його лише з овочів та заздалегідь заквашеного кваса з буряка. Саме тому страва виходить насиченою та має темно-червоний колір. Саме через це борщ здавна вважався символом крові невинних дітей, яких вбив цар Ірод в Вифлеємі.
Капусняк
Ще одна з 12 страв на Святий вечір, що була дуже популярною серед українців. Готується з квашеної капусти, яка символізує простоту, міцність і єдність навколо Ісуса Христа.
Карачун, калач або хліб
Є символом смерті та подальшого воскресіння. Наші предки пояснювали це тим, що зерно спочатку кидають у землю, де воно “помирає”, а потім проростає та дає плоди (тим самим “воскресаючи”).
Риба
Риба взагалі завжди вважалася символом християн. Три переплетені рибини або рибина з трьома головами символізує Святу Трійцю. Тому в списку 12 страв на Святий вечір вона обов’язково присутня. Риба вільно плаває у водоймах. Так і християни починають повноцінно жити лише після купання в свяченій воді. Навіть першою монограмою Ісуса Христа був знак риби, тому що грецька абревіатура імені Спасителя (ІХТІОС) перекладається як “риба”.
Квасоля і горох
Ця страва вважається у християн символом Божої весни, відродження. Також вона символізує єдність всіх членів сім’ї, які зібралися за одним столом для святкування Різдва Христового.
Голубці з пшоном
Одна з 12 страв на Святий вечір, сама назва якої співзвучна з “голубом” — символом Святого Духа, який несе Божу любов до людей. А в усьому світі голуб символізує мир, спокій та дружелюбність.
Гриби
Можуть бути в будь-якому вигляді. З 12 страв на Різдво саме гриби символізують одразу дві природи Ісуса Христа: земну (ніжка) і божественну або небесну (шапочка)
Пампушки
12 страв на Святий вечір наші предки не могли уявити без пампушок. Їх вважали символом святих, які увірували в Ісуса Христа і отримали вічне життя на небі. А для простого народу пампушка — символ щастя, достатку та радості, які так необхідні кожному в різдвяні свята.
Вареники
Здавна вони символізували ситість та достаток. А ще наші пращури часто промовляли, що Господь дарував людині можливість жити на Землі “як вареник в маслі”, тобто дуже добре.
Каша
Для наших пращурів каша була символом єднання та продовження роду. Саме тому її обов’язково додавали в список 12 страв на Святий вечір. А ще — це символ врожайної землі, плодючої худоби і працьовитого господаря.
День української писемності та мови 2020: історія свята та заходи
День української писемності та мови традиційно відзначають 9 листопада вже 23 роки поспіль. У цей день зазвичай нагороджують кращих українських літераторів і видавництва, які випускають літературу українською мовою. Що відомо про це свято та які заходи будуть у 2020 році.
Цікаво, що українська мова належить до слов’янської групи індоєвропейської мовної сім’ї. Число мовців – понад 45 мільйонів, більшість яких живе в Україні. Поширена також у Білорусі, Молдові, Польщі, Росії, Румунії, Словаччині, США та інших країнах, де мешкають українці.
Українська входить до третього десятка найпоширеніших мов світу. Окрім того, вона є результатом інтеграції трьох діалектів праслов’янської мови – полянського, деревлянського та сіверянського.
Історія створення Дня української писемності
Свято було засновано президентом України Леонідом Кучмою в листопаді 1997 року.
За православним календарем — це день вшанування пам’яті преподобного Нестора-літописця – письменника-агіографа, основоположника давньоруської історіографії, першого історика Київської Русі. Дослідники вважають, що саме з Нестора-літописця починається писемна українська мова.
Зокрема, його перу належать такі відомі роботи: "Повість временних літ", "Житіє святих князів Бориса і Гліба", "Житіє Феодосія Печерського"
День української мови та писемності / Фото mynizhyn
Заходи для Дня української писемності та мови
У цей день традиційно:
покладають квіти до пам'ятника Несторові-літописцю;
відзначають найкращих популяризаторів українського слова;
заохочують видавництва, які випускають літературу українською мовою;
стартує Міжнародний конкурс знавців української мови імені Петра Яцик;
Цей конкурс проводиться за підтримки МОН. Щорічна кількість учасників – понад 5 мільйонів із 20 країн світу. Проте цього року через пандемії його можуть скасувати.
проводять радіодиктант для українців;
Традиційно до свята проводиться радіодиктант національної єдності. Таку акцію започаткували 2000 року. Так, щороку всі охочі можуть взяти участь у написанні радіодиктанту та не стільки з'ясувати, чи добре знають українську мову. Коли прохожить радіо диктант – читайте тут.
Цікаві факти про українську мову
Найбільше перекладений літературний твір – "Заповіт" Тараса Шевченка. Його переклали на 147 мов народів світу.
Особливістю української мови є те, що вона багата на зменшувальні форми. Зменшувально-пестливу форму має, як не дивно, навіть слово "вороги" – "вороженьки".
Найбільшуживаною літерою в українській абетці є літера "п"; на неї також починається найбільша кількість слів. Літера "ф" – найменш уживана.
Назви всіх дитинчат тварин в українській мові належать до середнього роду.
Сучасна українська мова налічує близько 256 тисяч слів і включена до списку мов, які успішно розвиваються в цей час.
Найстарішою українською піснею, запис якої зберігся до наших днів, вважається пісня "Дунаю, Дунаю, чому смутен течеш?
А також не забуваємо про новий правопис, який почав діяти 3 червня 2019 року. Повний текст нової редакції Українського правопису можна прочитати тут.
Зміни в новому правописі української мови
"И" на початку слова
Це, власне, компроміс із правописом 1928 року, який передбачав вживання літери "и" на початку слів. У проекті нового правопису надається перевага літері "і", однак перед приголосними "н" та "р" можна вживати два варіанти написання: "індик" та "индик", "ирій" та "вирій", "ірод" та "ирод" тощо.
Також, наприклад, пропонується затвердити вживання "и" на початку: дієслова "икати" та іменника "икавка" та похідних від цих слів. У художніх текстах допускатиметься заміна "і" на "и" в кінці слів під час відмінювання: "смерти", "радости".
Більше "Ґ" у словах
Новий правопис пропонує розширити застосування "ґ" у, наприклад, іноземних власних назвах, деяких іменах. У прізвищах та іменах людей допускатиметься передавання звука [g] двома способами: як із використанням букви "г" так із використанням "ґ" – і як, наприклад, Гуллівер, і як Ґуллівер.
Запозичені з європейських та деяких східних мов слова, які містять звук [h], і фонетично близькі до нього звуки передавати пропонують буквою "х" (тобто, слова "хобі", "хокей" і "холдинг" лишаться незмінними). Але, наприклад, слово "хостел" пропонується вживати як "гостел", оскільки при англійській вимові цього слова чується більше [г], ніж [х].
Більше "етерів"
Пропонується кілька варіантів написання слів грецького походження, де зазвичай звук [th] передається літерою "ф": "анафема" – "анатема", "ефір "- "етер", "міф", "міфологія" – "міт" і "мітологія", "Афіни" – "Атени".
Слова англійського походження ця зміна не зачіпає – Артури та Агати писатимуться традиційно.
Повернення йотування
Ще один компроміс із правописом 1928 року.
Звук [j] у сполученні із голосними буде передаватись буквами "є", "ї", "ю", "я": "проєкт", "проєкція", "траєкторія", "фоє" тощо.
Менше дефісів
Новий правопис пропонує слова з першими іноземним частками писати разом (зараз частина з них пишеться разом, а частина через дефіс), відтак слова "попмузика", "вебсторінка" "пресконференція" і "експрезидент" писатимуться без дефісу.
"Пів яблука" та "пів години"
Новий правопис пропонує писати невідмінюваний числівник "пів" (у значенні "половина") окремо: пів Києва, пів яблука, пів години. Разом з "пів" писатимуться лише ті слова у називному відмінку, що виражають єдине поняття: "півострів", "півзахист" або "півоберт", наприклад.
"Авдієнція" та "фавна"
Новий правопис пропонує урізноманітнити традицію передавання буквосполучення "au" та розширити можливі варіанти транслітерації. Проект документу допускає орфографічні варіанти: "аудієнція" і "авдієнція", "аудиторія" та "авдиторія", "пауза" та "павза", "фауна" та "фавна".
Покрови Пресвятої Богородиці урочисто й піднесено святкують православні та греко-католики. Омофор Богородиці вважається сильним оберегом та захисником від ворогів. Ще у Київській Русі, а згодом і козацтво України вважало пресвяту Богородицю небесною заступницею і особливою покровителькою, цілковито віддаючись під її покров. На честь Богородиці будували і освячували храми.
Волелюбні козаки, які зі зброєю в руках боронили свою Вітчизну та віру, завжди молитовно звертались до Богородиці: «Покрий нас чесним своїм Покровом та захисти нас від усякого зла!». Просили вони й за свої родини й оселі, адже ті у часи битв залишались майже без нагляду та належної охорони.
Свято Покрови урочисто святкували на Січі. Для козаків священною була Покровська церква. Від її порогу вони вирушали на захист рідної землі, сюди з подякою поверталися з походів, і куди б не заносила їх доля, з ними завжди була ікона Богородиці. В Гетьманщині вибори старшин та отаманів зазвичай призначали теж на Покрову – 14 жовтня.
Таке шанобливе ставлення українського козацтва до Богородиці та її вшанування почало асоціюватися у свідомості народу з українськими військовими традиціями і поняттями: військова честь, звитяга, мужність, побратимство, захист кордонів і рідної землі.
Саме тому 14 жовтня «Враховуючи історичне значення і заслуги Українського козацтва у ствердженні української державності та суттєвий внесок у сучасний процес державотворення» Указом Президента України №966/99 від 7 серпня 1999 року було встановлене свято – День Українського козацтва, який відзначається щорічно в день Покрови Пресвятої Богородиці.
Указом Президента України №806/2014 від 14 жовтня 2014 року «З метою вшанування мужності та героїзму захисників незалежності і територіальної цілісності України, військових традицій і звитяг Українського народу, сприяння дальшому зміцненню патріотичного духу у суспільстві та на підтримку ініціативи громадськості» встановлено День захисника України.
Любов до Батьківщини, готовність до самопожертви, вірність військовій присязі, доблесть українських солдатів і офіцерів – запорука миру, спокою і щасливого майбуття на рідній землі.
З огляду на гібридний характер війни на сході нашої держави ми відзначаємо День захисника України у широкому розумінні. Сьогодні йдеться про те, що захисниками України є не лише військовослужбовці, а всі громадяни. Активного розвитку набув волонтерський рух, до якого долучилися чимало українців як у межах нашої країни, так і за кордоном. Нерідко ціною власного життя вони допомагають українській армії, доставляючи до місця призначення технічне оснащення, харчі, теплі речі, амуніцію, ліки. Вражає масштаб їхньої праці для допомоги пораненим, сім’ям учасників АТО, родинам вимушених переселенців. Ці люди стали мирними воїнами і надійними захисниками Батьківщини, а їхня діяльність – зразком самовідданості та патріотизму.
Складемо сьогодні щиру молитву Пресвятій Богородиці, щоб покрила своїм омофором український народ та наше військо, повсякчас підтримувала нас, плекала мужність українських військовослужбовців й оберігала їхні життя. Нехай єднає нас незгасиме світло віри.
